Микита Годованець

Смерть не жде

Павло
Недавно трапилась історія гірка...
Ти знав Омельченка Грицька?
Семен
Не знать новатора-робітника?
Ми на Грицька рівняємось тепер!
Павло
Помер... Помер...
Якась біда прикинулася в ногу.
Смерть завжди приключку знайде
І поведе
В дорогу!
Семен
Подать би зразу допомогу?!
Павло
Гм... «Зразу».
Чекали... наказу,
А смерть не жде...
На цвинтарі було так людно,
Бо всяк за звичаєм іде,
В останню путь проводить до могили.
Там дехто каявся прилюдно,
А більш, як водиться, хвалили...

Палючий жаль на тих бере,
Хто на могилі рот дере,
А на живого без наказу
По-доброму не гляне й разу.
1956
Джерело:
Микита Годованець. Байки / Упоряд. А.М. Годованець ; Вступ.ст. Віктор Трохимович Косяченко . — Київ : Дніпро, 1983 . — 199 с.