Слова і діла

    Кость слова попрохав,
    Палку промову закатав:
— Сьогодні в нас жіноче свято.
Тут про жінок говорено багато.
        І я б хотів
        Сказати кілька слів.
    Жінки! О подруги мої!
    Ви — щастя нашої сім’ї!
    Ви — друг надійний у житті,
    Ви — вірний спільник у труді,
    Ви — наших днів краса,
    Наш рай і небеса...

Хто зна, до чого б Кость договорився,
Коли б його сусіда не з’явився.
        — Дозволь, спитаю я, —
    Говорить стиха, —
    Скажи, чому твоя
    Частенько в синяках Костиха?

В житті не дуже в Костя ладно,
На язику ж як складно!!