Півняча дружба

Завважив Шпак: чи не здуріла птиця?
Ворона каркає, то сяде, то зліта,
То над гніздом, весела, метушиться.
    — Що сталось? — Шпак пита.
    — Я з Півнями в компанії була!
Не зогляділась — ніч пройшла.
Співали, бавились, гуляли...
— Там добру чарочку тобі налляли?
    — Ммм... налляли.
Ну, випила, як кажуть, для годиться.
    Питво слабке... водиця...
    Я так щаслива з дружби їх!
    Заради дружби випити не гріх!

Ворона, звісно, спиртного не п’є,
    Але у байці всяко є,
    Від того істина не програє:
Де дружбу цементує п’яна кварта,
    Чого та дружба варта?