— Голубонька! Кума! Чи ти зійшла з ума? — А що? — Лисиця запишалась, До Вовка хитро обізвалась. — Як «що»? То бурою була, А це сріблясто-чорна. Хіба що у ціні зросла? — Хі-хі! — регочеться, моторна. — Не для мисливців красилась три дні. Бач, женишок трапляється мені: Гарненький сам, сім’я багата, Велика, каже він, зарплата, На «Москвича» стоїть в черзі, Нова квартира на мазі... — А вшкварить дощ — злиняє краска?! — Минеться місяць, а тоді, будь ласка, Хай буду знов руда, як віл, — Дай аліменти і майно навпіл! Лисиці— з хитрого народа: Готові краситись щодня; У них закон життя — вигода: Жених, «Москвич», Платня.1965