Микита Годованець

Хомин спадок

Прийшлось Хомі в чуже село іти:
Старенька тіточка подякувала богу
     (Погорювать не можна не піти,
    В далеку путь-дорогу
        Небіжку провести) —
Такий ізвік-віків порядок.
Та й інше там цікавило Хому,
        Він знав: йому
Від тітки має бути спадок!
Той спадок — казна-що, дійничка,
Але й дійничка не дрібничка,
Якщо вона надійно в план стає
    І в плані роль відіграє:
В сусіда є теличка невеличка,
Він дасть теличку за дійничку,
    Теличка буде жить,
    Рочок перебіжить,
    Корівка помудрує,
        Бичка дарує,
    Бичок оформиться в бика, —
Тоді, го-го, не буду драти пішака!..
Аж ось село. Ось тітчина садиба,
І... тітка по двору, весела, диба,
    Лиха тобі мара:
    Не думала вмирать стара!

Ой, не один Хома погану має звичку —
Писати в плани тітчину дійничку!
1958
Джерело:
Микита Годованець. Байки / Упоряд. А.М. Годованець ; Вступ.ст. Віктор Трохимович Косяченко . — Київ : Дніпро, 1983 . — 199 с.