Микита Годованець

Хома

Хома у нас робив з юнацьких літ.
Хомі у нас і шана, і привіт.
Старіші звали другом молодим,
Молодші стариком любовно звали,
    Охоче радилися з ним...
Коли завком недавно обирали,
    Хому туди послали.

    Хома угору ріс,
    Задрав чванливо ніс,
Про себе говорив у множині,
Порадитись з товаришами? Ні!
А хто по ділу зауважить,
    Тому гордливо каже:
    — Указувать? Мені?
    Та що ти?!
Ммм... прринципово... прроти! —
    А врешті що ж? Назад,
    На товариський лад,
    Послали за верстат.
    Хому перемінило:
Працює любо-мило!

То щастя для таких навіки,
Коли є товариські ліки.
1926
Джерело:
Микита Годованець. Байки / Упоряд. А.М. Годованець ; Вступ.ст. Віктор Трохимович Косяченко . — Київ : Дніпро, 1983 . — 199 с.