Микита Годованець

Два сичі

Над містом пурхаючи, два Сичі
Над виставкою пролетіли уночі.
Вони б там політати ще охочі,
Так світло дуже било в очі.
    Сховались в димарі
    І там кричали до зорі.
«Хав-хав! — вигукував один. — Хав-хав!
Про виставку хтось добре набрехав!
    Хвалив-вихвалював — дарма:
    Нічого там цікавого нема!»
    — Умгу... І я там очі як не витріщав,
    Нічого доброго не помічав.
    Літав та позіхав...
    Хав-хав!
              Хав-хав!
                        Хав-хав!
        . . . . . . . . . . . . . . 

        Поза кордоном, наче ті Сичі,
    Кричать про нас пани і паничі.
Не тим, що вже вони такі бездарні
І нашу творчу працю бачить незугарні,
    Чи оцінить и уміння нестає, —
    Ні, їм у вічі наше світло б’є!
Джерело:
Микита Годованець. Осел на хаті. Байки – Бібліотека «Перця», №36. – К.: «Радянська Україна», 1958