Два Рябки

Сміється радісний Павло —
Йому в базарі підвезло.
На диво всім купив Свиняку!
Щоденно продавцю складає дяку:
Сумирна, добре їсть і п’є,
Приріст невиданий дає...
Але чому в хазяйки плачуть очі?
    Примітила вона: щоночі
Хтось нищить їх грядки —
То моркву погризе, підриє буряки.
    — За чим ви дивитесь, Рябки?
Злодії в нас орудують в городі —
Вам не болить піймати їх на шкоді?! —
        А два Рябки,
    Здорові як бики,
    Лапаті,
    Мордаті,
Хвостами товстими виляють,
Мовляв, не бачили, як знають.

І бачили, і знають, хай їм грець,
Хто бігає на грядку моркву рити:
Та як того узять за комірець,
З ким хлебчуть з одного корита?