Володимир Дугар

Байки

Чванькуватий Жолудь

Задумав Жолудь чванькуватий
Перед деревами похизуватись
І загукав до Осокорів:
— Чого такі ви тонкокорі?
А ви, заніжені Тополі,
Завжди такі, як зараз, кволі?
А Берестки? А Ясени?
Та як тримаються вони?
Ось ми, Дуби, — на всю округу,
Тверді завжди, у спеку й хугу.
Громам — і тим нас не здолати!..
I ще хотів він щось сказати,
Та з гілки впав — і тої ж миті
Замовк в свинячому кориті.

Пізніше Льоха так казала,
Коли взяла його на зуб:
— Не личить хвастати громами,
Коли ти Жолудь, а не Дуб.
Джерело:
Вусаті діти: байки, гуморески, усмішки, жарти, епіграми літературні пародії, сатиричні рядки. — Харків : Прапор, 1974. — 207 с.