Андрій Динник

Відважний мандрівник

Хлопчак минув свою садибу, —
Він, видно, йшов із школи, —
У далечінь бадьоро дибав —
Його манило поле.

— Вернись, куди ти чимчикуєш? —
Гука йому знайомий. —
Ти ж в протилежний бік прямуєш,
А треба йди додому.

— Прийду я, дядечку, додому, —
Примружив хлопець око.
Земля є кругла, як відомо.
Прийду з другого боку.