Подружжя у гості іде. Подія, як кажуть, велика! Вона, наче джміль той, гуде — Картає свого чоловіка: — Який непорядок в сім’ї! У що одягнутись не маю... Всі друзі мої і твої Весь одяг мій бачили, знають. Я зовсім іще не стара, А вже натерпілася… Годі! Ти й сам уже бачиш: пора На інший змінити мій одяг! Прослухавши те, чоловік Здригнувся в нервовій напрузі, Поглянув спідлоба й прорік: — Дешевше змінити нам друзів.
