Дід Мусій, отак, як завше, Стереже пшеницю. Спить сердега, обійнявши Обіруч рушницю. Вгледів голова Мусія, Підкрався з-за ліси, І хомут йому на шию Тихенько повісив. Шепче: — Що за чудасія? Мабуть, це хвороба. — І гукає: — Гей, Мусію! Що ж це ти тут робиш? А Мусій йому говорить: — Чого репетуєш? Чи ж не бачиш, я ще й шорник, Хомут ремонтую.
