Чоловік причаївся смиренно... Він з базару приніс кавуна, А кавун той удався зеленим. Не на жарт розходилась жона. Півгодини вона не вгавала, Аж сивіла суга на губах. — Вибираєш усе ти невдало! Ти у мене — невдаха з невдах! Чоловік аж зігнувсь і волосся На потилиці люто скубе. — І це все із того почалося, Що я вибрав невдало тебе!..
