Андрій Динник

Немов свою

Тещу зять в таксі впихає,
Втомлений і дуже злий.
До багажника ховає
Чемодани і вузли.

І таксисту тихо шепче:
— Натискай мерщій на газ,
Щоб на поїзд на Унечу
Не спізнилась другий раз.

А таксист йому: — Все ясно.
Слово честі я даю,
На вокзалі будем вчасно,
Довезу, немов свою.