Відчитує хлопчину батько Ще й скуба за волосся: — Яке брехливе ти дитятко, І в кого ти вдалося! Я, синку, у твоєму віці Дорослим людям завжди Усім дивився прямо в вічі Й казав саму лиш правду. Присів хлопчина на підлозі. — Скажіть, коли ви, тату, — Питає злякано крізь сльози, — Вже почали брехати?
