Стрів якось Роман Мусія, З старого кепкує: — Чув, дочка твоя у Київ Втекла... Де ж працює? А Мусій йому говорить: — Довгенько моталась, І дояркою в конторі Уже влаштувалась. Від оказії такої Роман зводить брови. — А кого ж вона там доїть? Там що, є корови? Тут Мусій махнув рукою, Затягся махрою. — Так кого, питаєш, доїть? А нас із старою.
