Борис Чамлай

Баєчки-нагаєчки

Задумався

Задумався старий Вовчисько:
— Уже недобра старість близько.
Я перед смертю якось мушу
Гріхи спокутувати й душу.
І буду чисту совість мати,
Як стану сіно лиш жувати.
Попробував. Не лізе й квит.
— Це щоб жувать його з козою, —
Міркує Вовк. — Ще й з молодою,
То появився б апетит...
Джерело:
Тіні кімнати сміху: гуморески, іронічна поезія. — Дніпропетровськ : Промінь, 1989. — 286 с.