Про Солов’я міркує Горобець: — Старий і хворий, Вже йому — кінець. Та й час уже горластому в могилу! Тоді й мої пісні ввійдуть у силу — Хай тільки ноги цей співак простягне. Отак ось сірість Славу мати прагне.
