Коли із милою під вишнею стояв — варіював одну й ту ж саму тему: — Тебе я так, голубко, покохав, що ти повік — у серденьку моєму! З’єдналися вони... А час пливе, прочитано життя не ’дну сторінку — і вже голубка в серці не живе; переселилась звідти у печінку!
